Тренінг "Переговорні війни" у Романа Репкого.
На фото де ми готуємось видно мою паніку , сама поза вимовляє "Оце я так попала!". Коли дали розбирати бізнес кейс зрозуміла що не моя це сфера компетенції , ну аж зовсім не моя!!! Ні слова не розумію, і про що ж тоді домовлятись? Чекаючи своєї черги ,в голові пролітали думки...Вирішила налаштуватись, увійти в стан впевненості, просто використовувати розумні фрази, з розумним лицем )))
Чудову річ почула на теоритичній частині "Результат переговорів визначений ще до того як сама розмова почалася". Тобто , найважливіше - це стан. Це наше відчуття себе, впевненість, віра у власний продукт чи послугу, любов до неї.
Отже, ніхто з іншої команди не знав про мою обізнаність в даній сфері. Інколи їхні конкретні запитання заставляли ніяковіти. Такого адреналінчику давно не відчувала, навіть на танці з два тижня не ходила)) Так мені емоцій хватило))
Що з того вийшло- відео.
Дуже дякую за такий цікавий досвід! Моя робота , та з рештою і будь-кого іншого, замикається на відносинах, на нашому вмінні домовитись, зрозуміти іншу людину та вправно донести до неї свої ідеї!
